headerImage
Економіка

5 головних цілей споживчої політики ЄС впродовж 2020–2025 років

Роман Скрипин

Європейська комісія представила Новий порядок денний для споживачів, щоб дати можливість європейським громадянам брати активну роль в екологічній та цифровій трансформації

У Порядку денному також розглядаються способи підвищення захисту споживачів та стійкості до зовнішніх впливів під час і після пандемії COVID-19, яка привела до серйозних проблем, що вплинули на повсякденне життя громадян ЄС.

Порядок денний має пріоритети і ключові напрямки дій, які необхідно впровадити протягом наступних 5 років разом із державами-членами на європейському та національному рівнях. Це буде включати нову юридичну пропозицію, спрямовану на надання споживачам більш якісної інформації про стійкість, адаптацію існуючого законодавства до цифрової трансформації, а також план дій щодо безпечності продукції з Китаю.

Пандемія COVID-19 вплинула на велику кількість сфер життя споживачів, наприклад онлайн-шахрайство або скасування домовленостей про поїздки. Комісія буде підтримувати боротьбу з шахрайством у співпраці з мережею по захисту прав споживачів. Крім того, Комісія продовжить забезпечувати захист прав мандрівників і пасажирів ЄС в разі скасування поїздок. Комісія також проаналізує довгостроковий вплив COVID-19 на моделі споживання європейців, що стане основою для майбутніх політичних ініціатив згідно даних EU.

Новий порядок денний для споживачів є прогнозом споживчої політики ЄС впродовж 2020–2025 рр. у п’яти ключових сферах:

  1. «Зелена трансформація». Комісія прагне забезпечити, щоб екологічні продукти були доступні на ринку ЄС і щоб споживачі мали всю необхідну інформацію для усвідомленого вибору товару. Так як цей процес не може бути реалізованим без участі компаній, Комісія планує спільне співробітництво з метою підтримки сталого споживання.
  2. Цифрова трансформація. Комісія вважає, що цифрова трансформація серйозно змінює повсякденне життя споживачів, пропонуючи нові можливості. Робота Комісії буде спрямована на протидію комерційній практиці в Інтернеті, яка ігнорує право споживачів робити усвідомлений вибір, зловживає поведінковими упередженнями або спотворює процеси прийняття рішень. Це може стосуватися таких тем, як темні шаблони та прихована реклама.
  3. Ефективне забезпечення прав споживачів. Хоча забезпечення прав споживачів є обов’язком держав-членів, Комісія використовує в даному процесі координуючу роль. Це буде допомагати державам-членам в своєчасному застосуванні та забезпеченні додержання закону про захист прав споживачів, в тому числі через мережу співпраці щодо захисту прав споживачів.
  4. Особливі потреби певних груп споживачів. Певні групи споживачів можуть бути особливо вразливими і потребують особливих гарантій, наприклад, діти, люди похилого віку або особи з обмеженими можливостями. Комісія планує розглянути вимоги до стандартів на товари для догляду за дітьми. Комісія також збільшить фінансування для проведення консультацій та рекомендацій щодо боргу в державах-членах для сталого розвитку.
  5. Міжнародне співробітництво. У глобалізованому світі, де онлайн-покупки здійснюються за межами кордонів держав, співробітництво з міжнародними партнерами має вирішальне значення. В 2021 р. Комісія розробить план дій з Китаєм щодо підвищення безпеки товарів, що продаються в Інтернеті. З 2021 р. Комісія також буде розвивати нормативну підтримку, технічну допомогу та збільшення потенційних можливостей регіонів-партнерів ЄС, в тому числі Африки.

Теги розділу

екологія
ЄС
сфера
технології
Останні новини
Опитування
poll7x
4 059

голосів

Бліц

Голосування

Залишився 1 день 4 години

Кому з українських політологів ви довіряєте найбільше?

В гіперполітизованому українському суспільстві великий вплив на формування громадської думки грають численні політичні експерти. Саме на політологів ключові політики часто-густо покладають відповідальну функцію донесення до народних мас своїх ідей відносно шляхів побудови «світлого майбутнього», а також – критики заклятих опонентів. Втім, є серед політичних експертів й такі, хто не служить багатому «сеньйору», а висловлює свої справжні погляди - принаймні, нам дуже хочеться в це вірити. Кому ж з тих політекспертів, чиї прізвища звучать в нашому медіапросторі найчастіше, українські громадяни найбільше довіряють? Вважаємо цю тему важливою у передчас нового очікувано гострого політичного сезону. Про це – наше поточне опитування: хто з політологів «профукав» довіру, а до кого аудиторія схильна дослухатись? Вибір сотні найпопулярніших - суб’єктивна оцінка редакції на основі контент-аналізу телеефірів, публікацій в друкованих ЗМІ та соцмережах. При цьому ми старалися не включати до рейтингу тих коментаторів політики, хто з одного боку, чітко позиціонує себе як журналіст, а з іншого - хто став "повноцінним" політиком або чиновником, зайнявши офіційні посади в держапараті, в парламенті, або в партійній ієрархії.

Image

IViche Blitz

128 коментарів


poll7x
7

голосів

Голосування

Залишилось 9 днів 4 години

Чи треба брати гроші за "дворові парковки"?

Столична влада замислилася над введенням оплати за паркування біля житлових будинків. Якщо така ініціатива набуде нормативних рис, то автопарковка біля свого будинку буде обходитися киянам у 25-35 гривень за годину. У мерії пояснюють нововведення тим, що земля біля більшості будинків належить місту, а кожен її квадратний метр коштує шалених грошей. І хоча люди й платять за обслуговування прибудинкової території, це не дає їм права на безкоштовне паркування своїх залізних коней. Як, на Вашу думку, чи треба брати гроші за паркування автівок у дворах будинків?

Image

Евген Дем'янов

0 коментарів


banner

Поширити:

Вам може сподобатись