Під час цьогорічної вступної кампанії 200 тис. вступників подали понад 1 млн електронних заяв на вступ до закладів вищої освіти.
З цього числа 250 тис. заяв подано у сім київських вишів – КНУ імені Шевченка, НТУУ КПІ імені Сікорського, КНТЕУ, НАУ, КНЕУ імені Гетьмана, НПУ імені Драгоманова та НУБІП (колишню Аграрну Академію).
Слід зауважити, що НУБІП має особливо велику кількість аграрних та ветеринарних філій в обласних та районних центрах, тому не варто вважати його цілком київським вишем: декілька тисяч із 22 тис. поданих до нього заявок насправді подано до філій НУБІП деінде.
З інших міст у першу десятку вишів за кількістю заявок традиційно ввійшли два львівські виші – ЛНУ імені Франка та НУ «Львівська політехніка». А також головний харківський виш: ХНУ імені Каразіна.
Порівняно з попередніми роками впадає в око повна відсутність усіх медичних вишів України у першій та другій десятках університетів-лідерів за подачами заявок – Київський, Одеський, Львівський та інші медуніверситети перестали користуватися високо-конкурсним попитом випускників.
Зі спеціальностей понад 30% заявок цьогоріч приходиться на право, менеджмент та англійську мову.
Спеціальності IT та інфраструктури IT загалом посіли лише 11% (109 700 заявок), економічні та фінансові спеціальності – лише 9% (97 600 заявок). Тоді як у 2000-х ці дві групи професій обирало до 40% вступників.
Натомість значно виросла подача заявок на педагогічні спеціальності в сфері середньої освіти – 6% або 62 600 заявок (у 1990-х-2010-х роках – 40-50 тис. заявок з 270-280 тис. абітурієнтів). При цьому 96% заявок на «шкільні» професії цьогоріч подано з сіл та райцентрів, а це свідчить про швидке прискорення процесів урбанізації, – наголошують у МОН.
Також варто зазначити, що частка випускників педагогічних вишів, які потім дійсно працюють у школі, згідно з оцінками в останні 25 років щороку не досягає 10%. Відтак масовий вибір цих спеціальностей абітурієнтами може свідчити про загальновідому легкість вступу саме на них.
