Нардепи реєструють десятки законопроєктів-спамів на довільну тематику
Ілюстративне фото
За оцінкою Комітету виборців України, частина депутатів партії «Слуга Народу» фактично працюють у форматі «парламентських геніїв». Такі висновки дослідження законотворчості народних депутатів наводить КВУ.
Як зазначили у Комітеті виборців, мова йде про депутатів, які реєструють десятки різнопланових законопроєктів, які при цьому не мають жодного відношення ані до їх освіти, ні до попередньої професійної діяльності. Народні депутати пропонують законопроєкти, які не відповідають їх напрямку роботи у Верховній Раді і не узгоджуються із сферою діяльності парламентських комітетів, членами яких вони є.
Подання народними депутатами законопроєктів на довільну тематику призводить до зростання кількості законодавчого спаму у Верховній Раді і суперечить принципам роботи, яким має відповідати парламент. На думку КВУ народним депутатам варто зосередитися на конкретних напрямках роботи, які б відповідали їх перебуванню у тому чи іншому парламентському комітеті, а не реєструвати сумнівні за якістю ініціативи з абсолютно різних суспільно-політичних сфер.
Подібного роду законотворчість КВУ виявив у народних депутатів Миколи Тищенка (у минулому ресторатор), який зареєстрував низку законопроєктів щодо судової та правоохоронної реформ, запропонував зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів», зміни в Конституцію України щодо призначення на посаду директора НАБУ, а також низку змін до Земельного кодексу України; Сергія Штепи (раніше весільний фотограф), який ініціював зміни до Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» (щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби). Також нардеп запропонував зміни щодо посилення захисту лісів та запобігання пожежам, а також виступив із пропозицією про упорядкування акцизного податку.
Аналогічна творчість виявлена в українського борця Жана Беленюка. Він запропонував зміни до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку та ініціював зміни до Закону «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Нардеп Євген Брагар, який є членом Комітету з питань свободи слова, зареєстрував зміни до Податкового кодексу України щодо оцінки об’єктів нерухомості, запропонував удосконалити проходження громадянами України військової служби та ініціював зміни до Закону «Про протимінну діяльність в Україні».
Актор 95-го кварталу Юрій Корявченков став автором змін до закону «Про столицю України – місто-герой Київ», а також закону про місцевий референдум. Крім того, він запропонував вдосконалити самоврядування медичних професій в Україні та покращити якість харчових продуктів.
У недалекому минулому сценарист, ТОВ «Квартал 95» Олександр Кабанов став співавтором проєкту закону щодо оптимізації роботи Верховної Ради, врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та щодо збереження лісів. А колишній керівник «Кварталу» Максим Ткаченко ініціював законопроєкти щодо реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги, зміни до Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», законопроєкт щодо оснащення пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.
Також відзначилися ще два «квартальщики» – Олена Хоменко (ексдиректор з управління та розвитку цифрових продуктів, ТОВ «Квартал 95») і ексменеджер з маркетингу ТОВ «Квартал 95» Ольга Руденко. Перша запропонувала зміни щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг, а також зміни до законодавства щодо діяльності Служби безпеки України та розвідувальних органів. Друга – зареєструвала зміни до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж, а також щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами.
Водночас колишній керівник студії «Мамахохотала» Роман Грищук вирішив сягнути до зірок – він подав законопроєкт щодо державного регулювання космічної діяльності, а також зареєстрував зміни в Закон «Про автомобільний транспорт» (щодо заборони акустичного насильства), зміни в закон «Про житлово-комунальні послуги» (щодо запобіганню виникнення і поширення COVID-19), а також законопроєкт щодо утворення військово-цивільних адміністрацій.
«Хвороба парламентських геніїв особливо поширена серед народних депутатів, які працюють у Верховній Раді вперше. Досить часто молоді політики несерйозно відносяться до законодавчої роботи, ставлячи свій підпис під незрозумілими для них ініціативами. Народні депутати мають працювати, орієнтуючись на профільний комітет, до якого входять, а не реєструвати десятки сумнівних за якістю документів на довільну тематику. В результаті виглядає парадоксально, коли депутат із Комітету освіти реєструє законопроєкти щодо воєнної сфери, а член Комітету свободи слова пропонує механізми зниження тарифів. Однак, крім непрофесійності, ця історія може свідчити й про певні лобістські інтереси, які можуть стояти за реєстрацією тих чи інших ініціатив», – прокоментував ситуацію голова КВУ Олексій Кошель.
Нагадаємо, Комітет виборців України склав рейтинг з десяти народних депутатів, які демонструють надвисокі показники реєстрації законопроєктів, реєструючи їх фактично щотижня.